Пригадайте важливі риси життя давніх слов'ян, які відомі вам з уроків історії у шостому класі. Розгляньте зображення. Як одяг і вбрання віддзеркалюють спосіб життя давніх слов'ян?

Протягом IV-VII ст. різні племена постійно переміщувалися і безперервно боролися за території. Давні слов’яни теж включилися у цей процес. їхнє Велике розселення ускладнювала боротьба з іншими народами. Зокрема, аваро-слов’янські конфлікти призвели до тимчасового підкорення кочовиками-аварами склавинів та занепаду антського племінного союзу. Тому з початку VII ст. в історичних джерелах згадок про антів немає. Назву ж «склавини» історики вживають стосовно племен, які в VII-IX ст. мешкали на теренах України. Є припущення, що саме ця назва з часом трансформувалася у поняття «слов’яни».

Яка доля антів і склавинів у VII ст.? Які історичні процеси впливали на їхній розвиток у цей час?

У результаті Великого розселення слов’ян у V-VII ст. на великій території Європи виникли східна, західна та південна групи слов’янських племен. Дослідники вважають східнослов’янські союзи племен деревлян, полян, уличів, тиверців, сіверян, волинян (дулібів) і білих хорватів, які заселяли територію сучасної України, предками українців.

Про утворення східнослов’янських племінних союзів нам відомо з літопису «Повість минулих літ».

Літопис — це історико-літературний твір, у якому оповідь ведеться за роками.

До якого виду історичних джерел належать літописи?

«Повість минулих літ» (або «Повість временних літ») створена на початку XII ст. Цей літопис ліг в основу всього подальшого східнослов’янського літописання. Він є однією з найдавніших літературних пам’яток в історії України та важливим історичним джерелом.

Розгляньте зображення. Якими рисами наділяє літописця скульптор? Чому літописи створювали при монастирях?

Прочитайте уривок із «Повісті минулих літ». Визначте, які східнослов'янські племена жили в межах сучасної України. За потреби скористайтеся картою. Чому літописець пов'язував місця розселення східнослов'янських племен із певними річками?

«...ті ж слов’яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші — деревлянами, бо осіли в лісах; а другі сіли межи Прип’яттю і Двіною і назвалися дреговичами; а інші сіли на Двіні і назвалися полочанами — од річки, яка впадає в Двіну і має назву Полота... Слов’яни ж, [які] сіли довкола озера Ільменя, прозвалися своїм іменем — [словенами]; і зробили вони город, і назвали його Новгородом. А другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і назвалися сіверянами... Радимичі ж і в’ятичі [походять] од ляхів. Бо було в ляхів два брати — [один] Радим, а другий В’ятко. І, прийшовши, сіли вони: Радим на [ріці] Сожу, [од якого] й прозвалися радимичі, а В’ятко сів своїм родом по Оці; од нього прозвалися в’ятичі. І жили в мирі

поляни, і деревляни, і сіверяни, і радимичі, і в’ятичі, і хорвати. Ду-ліби тоді жили по Бугу, де нині волиняни, а уличі [й] тиверці сиділи по [другому] Бугу і по Дніпру; сиділи вони також поблизу Дунаю. І було множество їх, бо сиділи вони по Бугові й по Дніпру аж до моря, і єсть городи їхні і до сьогодні».

Господарський і суспільний розвиток східних слов'ян

Пригадайте, якими були основні заняття давніх слов'ян. Чому розвиток господарства мав значний вплив на політичне життя племен і народів?

Землеробство залишалося провідним заняттям слов’ян, які мешкали в межах сучасної України. Археологи стверджують, що тодішні жителі українських земель вирощували просо, жито, пшеницю, льон та інші культури. Для обробітку землі вони використовували рало, мотики, для збору врожаю — серпи, коси. Згодом у слов’ян з’явився плуг із залізним лемешем (частиною, що у процесі орання землі підрізує пласт ґрунту знизу).

Чому знаряддя праці постійно удосконалювалися? Це полегшувало життя, впливало на зміну суспільного укладу, отже, і на формування різних суспільних верств.

Верства — це стійка соціальна група, учасники якої займаються економічно й соціально рівноцінними видами праці й отримують приблизно рівну матеріальну та моральну винагороду.

Розгляньте зображення. Яким верствам давнього суспільства належали ці предмети? Якими навичками мали володіти ремісники, що їх виготовили?

Землероби використовували перелогову та підсічну форми обробітку землі. За перелогової системи після збирання кількох урожаїв ділянку не обробляли 8-15 років. Такі незасіяні ділянки називали паром. Родючість ґрунту відновлювалася під впливом природної рослинності. Така система обробітку землі існувала переважно у степових і лісостепових районах.

Підсічну систему найчастіше застосовували у північних лісових районах. Там спочатку підрубували (підсікали) дерева, а коли вони висихали, їх спалювали. Попіл використовували як добриво, тому врожайність була високою. Але така система вимагала великих затрат. Постійно розчищати нові ділянки було під силу тільки родовій общині.

Завдяки використанню плуга і переходу до орного землеробства помітно зросла продуктивність праці. Східні слов’яни почали застосовувати двопільну, а потім і трипільну систему — щороку вони чергували різні посівні культури і парову систему.

Розгляньте схему. Визначте переваги і недоліки різних систем землеробства. Поміркуйте, чи впливала господарська діяльність землеробів на довкілля.

У господарстві стали частіше використовувати тяглову силу коней, яких розводили не тільки для війська, а й для землеробів. Це у VII ст. сприяло переходу від родової до сусідської общини. Адже обробляти землю могли невеликі колективи, які утворювалися за принципом сусідства, а не за кровною спорідненістю. Садиба, тварини, житло переходили у приватну власність, що зумовлювало розпад родової общини. Дворище поступалося місцем поселенню — селу.

У сільській общині сільськогосподарські землі іще довгий час залишалися у спільній власності, а сім’ї отримували наділи у користування на певний час. При цьому лісові угіддя, водойми, сінокоси і пасовища залишалися у спільній власності.

Як ви гадаєте, чому поява у сімей наділів призвела до появи майнової нерівності? Поміркуйте, чому одні землероби ставали заможнішими, а другі — ні.

Кожна сім’я мала власні знаряддя праці, обробляла окрему ділянку землі. Тому успішне господарювання залежало від кожного землероба. Це призвело до майнового розшарування і появи заможної верхівки. Зазвичай це були представники племінної знаті (їх називали нарочитими мужами), які здобули визнання завдяки багатству або військовим успіхам.

Які обставини вплинули на зростання ролі князя у суспільстві?

Оскільки слов’яни мусили захищати свої землі, урожай, господарство від кочових племен, посилився вплив вищого воєначальника — князя. На ранніх етапах князя обирали на зібраннях дорослих чолові-ків-воїнів — на віче. Згодом він став передавати свою владу у спадок. Князь збирав власне військо, яке називали дружиною. Це військо було не дуже численним. Дружинниками, або княжими мужами, ставали хоробрі, сильні, досвідчені у військовій справі чоловіки. Деякий час їх утримували і годували при княжому дворі за рахунок добровільних внесків усього племені, а також здобичі у походах. Проте пізніше княжі мужі почали присвоювати землі, створювати власне господарство. Тож поступово князь і дружина здобули практично необмежену владу над одноплемінниками.

1. Назвіть сім літописних племен, які мешкали на землях сучасної України. Які з них контролювали землі в межах вашого рідного регіону?

2. Якими були основні заняття давніх слов'ян? Поміркуйте, чому землеробство мало більший вплив на розвиток суспільного устрою, ніж ремесло чи промисли.

3. Чому серед східних слов'ян поступово зростала роль військового лідера — князя?

4. Виконайте онлайн-вправу. Перевірте, чи знаєте ви, де жили східнослов'янські племена.

Домашнє завдання

Напишіть на відповідній сторінці контурної карти назви літописних східнослов’янських племен, позначених на карті цифрами. Який географічних об’єкт може бути зручним орієнтиром у вашій роботі?

Накресліть у зошиті таблицю і заповніть її.

Підготуйте повідомлення про розвиток ремесла і торгівлі у східних слов’ян. Якими якостями були наділені успішні ремісники і купці?

 Це матеріал з підручника Історія України за 7 клас Дудар, Гук